Конверсія на синтаксичному рівні як один із проявів мовної економії в сучасній німецькій мові

У статті розглянуто явище конверсії на синтаксичному рівні, виявлено особливості функціонування конверсіп в сучасній німецькій мові. Виділено структурно-семантичні характеристики лексичних одиниць, що утворилися в результаті конверсіп.

Нерідко мова порівнюється з живим організмом, адже вона постійно перебуває у процесі розвитку. У кожній мові діють певні закони лінгвістики – тенденції розвитку. В німецькій мові серед них виділяється тенденція мовної економії, як така, що найбільш відповідає сучасному ритму життя і набирає все більшого поширення. Проблеми мовної економії викликають останнім часом великий інтерес у дослідників. Дослідженнями в цій області займалося багато відомих лінгвістів, наприклад В.Д. Дєвкін,  В. Фляйшер, Р. Гроссе [1; 2; 3]. Вони розглядали різні аспекти цього питання. Ними було виділено тенденції розвитку, характерні для німецької мови: тенденція до регулярності, до експресивності, до розвитку словоскладання та тенденція до надлишковості мовних засобів. Але серед них виділяється мовна економія як прагнення звести до мінімуму розумову та фізичну діяльність мовця. Тобто економія – це не лише відмова від невиправданих повторень, але й навмисне скорочення малоінформативних сегментів, які не змінюють загальний зміст висловлювання. Tенденеція до передачі більшої кількості інформації здійснюється двома способами: за допомогою компресії та суперсегментації.

Актуальним у цьому плані виявляється можливість виділити конверсію як один із основних та найбільш ефективних засобів мовної економії. Взагалі статус конверсії визначається по-різному. Визначення конверсії тільки як виду словотвору  є спірним. Можна субстантивувати, як правило, всі слова, проте тільки деякі з них лексикалізуються, тобто стають лексичною одиницею. Таким чином, конверсію можна визначити як граматичне явище [4: 38]. Деякі мовознавці розглядають конверсію як синтаксичне явище, тому що кожна лексична єдність може змінити свій граматичний статус [2: 112]. Але є особливості, які виправдовують визначення конверсії як словотвору. Наприклад, майже кожний інфінітив можна субстантивувати (das Rufen, das Sitzen, das Schwitzen), але не кожний лексико-семантичний варіант (Dresden liegt an der Elbe- не вживається: das Liegen Dresdens an der Elbe).

Ми розглядаємо конверсію передусім як найефективніший та активно діючий засіб словотвору.  Активність конверсії значною мірою підтримується неологізмами, які служать "сировиною" для цього процесу. Відмінною рисою конверсії на сучасному етапі розвитку німецької мови є все більш активна участь у цьому процесі двоморфемних, складних слів, словосполучень, навіть цілих речень. Спостереження показують, що в багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з’явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: nach Hause gehen – das Nachhausegehen.

Конверсія значною мірою є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв’язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Зміна значення в багатьох випадках – це переосмислення, метафоричний перенос, оскільки у самому акті перенесення однієї частини мови в іншу виникає елемент порівняння, наприклад: der Barsch (окунь) – barsch (колючий), abkommen (домовлятися) – das Abkommen (угода, договір). Крім того, первинний матеріал, що конвертується (це особливо стосується складних іменників), у багатьох випадках також характеризується переосмисленням: zu Hause (вдома) – das eigene Zuhause (домашнє вогнище).

Ми аналізуємо явище конверсії на синтаксичному рівні, тобто розглядаємо конверсію як перетворення групи слів чи навіть цілих речень в одну лексичну одиницю. Мета нашої статті полягає у розкритті особливостей функціонування конверсіп в сучасній німецькій мові, виділенні структурно-семантичних характеристик лексичних одиниць, що утворилися в результаті конверсіп.

У німецькій мові все частіше зустрічаються прояви конверсії на синтаксичному рівні. Графічно це часто позначається за допомогою дефіса: Er muss von der Hand in den Mund leben – sein stдndiges Von-der-Hand-in-den-Mund-Leben.

У результаті конверсіп на синтаксичному рівні зміст нових лексичних одиниць часто набуває об’ємнішого характеру. Особливу групу слів із переосмисленням складають означальні складні іменники, які за своєю смисловою структурою є означеннями належності або властивості людини, тварини чи рослини, але в результаті метонімічного переносу з частини на ціле стають назвою самої людини, тварини чи рослини, напр.: Graukopf (не "сива голова", а "людина з сивою головою") "сива людина"; Nashorn ("тварина з рогом на носі") "носоріг"; Vierblatt ("рослина з чотирма листками") "чотирилисник".

У філологічній літературі за такими складними іменниками закріпилася назва "бахуврихи" (Bahuvrihi) – термін, який використовували ще в індійських граматиках (Bahuvrihi – буквально: багато рису; той, що має багато рису). Слід відзначити,  що термін "бахуврихи" об’єднує два види слів: прикметники типу barfuЯ, які були іменниками, але зараз виконують  функцію прикметників, та іменники типу Graukopf, які являють собою назву цілого за його частиною, тобто особливий тип метонімічного переосмислення. Перший вид представлений у сучасній німецькій мові лише кількома прикладами, проте другий вид широко поширений.

Першим компонентом таких іменників частіше є прикметник, інколи навіть іменник  або числівник. Бахуврихи вживаються переважно як назви людей (за їх властивостями, одягом, частинами тіла) і часто мають певне суб’єктивне забарвлення. Такими є: Grau-, Kahl-, Schlaukopf; Rot-, Grau-, Blaubart; Frei-, Schцngeist; Grьnschnabel, Langfinger, Langbein, Spьrnase, LeichtfuЯ, Schlafmьtze, Rotkдppchen, Nashorn, TausendfuЯ тощо. Назви тварин і рослин більш нейтральні у стильовому відношенні: Rotkelchen, Neunauge, Vierblatt тощо. Не важко помітити, що у ряді випадків бахуврихи  являють собою не тільки метонімію, але й метафору. Так, Grьnschnabel означає не пташку із зеленим, тобто "недозрілим" дзьобом, а хлопчика-підлітка; Langfinger – не людину з довгими пальцями, а крадія; Schlafmьtze – не людину у нічному ковпаку, а ледаря, соню.

У більшості випадків бахуврихи, з’явившись у народній поезії чи розмовній мові, стійко входять до словникового запасу як своєрідні синоніми інших слів або ж більш нейтральних слів-назв. Багато з бахуврихів мають паралелі в інших мовах. В українській мові їм часто відповідають сталі словосполучення: Blaubart "Синя Борода", Blaustrumpf (калька з англійської) синя панчоха, Rotkдppchen ЧервонаШшапочка.

До інших випадків конверсіп на синтаксичному рівні можна віднести можливість перетворити майже будь-який відрізок контексту в слово, що широко використовується як у художній літературі, так і в повсякденному житті. Особливо легко номіналізуються словосполучення з опорним інфінітивом: das Achtgeben, das Achthaben, das Kopfzerbrechen, das Schautanzen, das Butterbrotschmieren, das Unterwasserschwimmen, das Autofahren.

Vom vielen In-die-Kirche-Rennen bin ich kein Freund… [5: 122]

Und so geht es ein Paar Tage weiter, dieses…Im-Kreise-Herumspьren der beiden Kinder. Dieses An-den-Tьren-Kleben, das Durchstцrben der Ecken ist fьr sie ganz selbstverstдndlich geworden [6: 8].

…und dann dies Drunter und Drьber, dies Umeinanderkugeln, Sichaufhдufen und Abrutschen, dies Kopfstehen und Dem-anderen-sich-ins-Gesicht-Setzen und dies Gefegtwerden von den Peitschen der Hцhe [5:  119].

…ein Ton, der aus allen Tцnen zugleich besteht, aus Stimmengewirr und Tiergeschrei, aus Glockengelдut und Geldeklimper, aus Kinderlachen und Hammerschlдgen, aus Besteckgeklapper und dem Zuknallen Tausender von Tьren, aus Geborenwerden und sterben zur gleichen Zeit ein grandioses Rauschen, vom Leben selbst erzeugt [6: 362].

Unter Sprengung des geschlossenen Satzbaus verstehen wir jede Art von Aus-der-Konstruktion-Fallen, Unterbrechen und Wiederaufnehmen, Nicht-zu-Ende-Fьhren des Satzes [4: 28].

У віддієслівних субстантивованих типів "sich" рефлексивного дієслова завжди опускається (sich mausern – Mauserung), при конверсії воно нерідко входить до складу іменника: das Sichabfinden, das Sichzeigen, das Sichausliefern, die Art des Sich-Distanzierens, Sich-die-Hдnde-Reiben.

Поряд із цим існує багато субстантивованих рефлексивних дієслів без sich: das Rдuspern, das Anbiedern та ін. За Б. Зандбергом, експліцитне sich, що входить до складу субстантивованих лексичних одиниць, – не рефлексивний прийменник 3-ої особи, а "невизначене sich, яке лише випадково є омонімічним sich 3-ої особи" [7: 15]. Подібні слова уворюються від дієслівного інфінітива та не можуть бути співвіднесені з особовою формою дієслова. Проте якщо носій дії вказаний, то sich опускається:

Einstellschraube…gegen Lцsen sichern – Einstellschraube dagegen sichern, dass sie sich lцst [7: 53].

Можна також навести багато прикладів субстантивації групи слів, при якій слова цієї групи належать до різних частин мови. Напр.: das Aberhundert, das Entweder-oder, das Sowohl-als-auch, das Katz-und-Maus-Spiel, das Schrecklich-Schцne, der Gute-Nacht-Drink ("чарочка на ніч"), der Wald-und-Wiesen-Bericht ("беззмістовне повідомлення"), der Zweier-Starter ("спарена пускова установка"), das Einzigrichtige.

З них можна окремою групою виділити конструкції, елементами яких є прийменник та іменник: die Anhцhe, das Aufgeld, der Ausweg, der Mitschьler, die Nachwelt, die Nebensache, die Zwischenzeit, das Boden-zu-Boden-Raketensystem ("космічний ракетний комплекс класу "земля-земля"), das Raum-zu-Raum-Raketensystem ("космічний ракетний комплекс класу "повітря – повітря"), die Bord-zu-Bord-Rakete ("ракета класу "земля-земля"), die Hinter-dem-Ohr-Hцrhilfe ("слуховий апарат").

Проте можна говорити не лише про субстантивацію на синтаксичному рівні. Часто групи слів є основою для утворення прийменників, напр.: infolge, aufgrund, inmitten, zugunsten, mithilfe, zunutze, aufseiten, vonseiten, zuseiten, imstande, stattdessen, zuungsten.

Наступні види складних прислівників беруть початок від більш пізніх моделей. До них відносяться:

1. Сполучення іменника із прикметником, який його визначає, займенником або числівником: keineswegs, meistenteils, kurzerhand, jederzeit, allerart, manchenorts, heutigentags тощо. У більшості випадків подібне словосполучення стоїть у певному відмінку.

2. Сполучення прислівника з іншим прислівником, який виник шляхом  застигання прийменникової групи: heutzutage, hierzulandе.

3. Застиглі прийменникові групи, тобто сполучення прийменника із займенником: nach-, trotz-, auЯerdem-; wдhrenddessen; ohne-, ьberdies; із прикметником (інколи субстантивованим): vorlieb, insbesondere, ьberall, zuletzt, zuerst; з іменником: ьberhaupt, auЯerstande, zugrunde, zuteil, zufrieden, zweifelsohne (з постпозитивним прийменником) тощо.

4. Сполучення іменника із прислівником, причому іменник – перший компонент: bergauf, bergab, treppauf, jahrein.

Як окрему групу можна виділити прикметники (дієприкметники), першою частиною яких є іменник, напр.: angsterfьllt = von Angst erfьllt, fingerbreit = einen Finger breit, bahnbrechend, freudestrahlend, herzerquickend, hitzebestдndig, jahrelang, kilometerweit, knielang, meterhoch, milieubedingt.

 

Далее...



Новости

 

Наши новости

Дипломна робота з психології замовити

Заказать дипломную работу по психологии

В нашей базе более 3000 готовых работ

Дипломна робота з міжнародних відносин замовити

Дипломная работа по менеджменту заказать

Дипломная работа по логистике на заказ

Дипломная работа по маркетингу на заказ

Дипломная работа по финансам заказать

Дипломная по экономике предприятия на заказ

Дипломная по международным отношениям заказ

Дипломная работа по туризму заказать

Дипломная работа по праву на заказ

Дипломна робота з менеджменту замовити

Дипломна робота з економіки підприємства замовлення

Дипломна робота з бухгалтерського обліку замовлення

Дипломна з готельно-ресторанного бізнесу замовити

Дипломная работа по бухгалтерскому учету заказать

ЗАКАЗ ВЫХОДНОГО ДНЯ

- Заказать контрольную

- Заказать курсовую

- Заказать диплом

- Заказать научную статью

- Заказать исследование

- Заказать реферат

НАШИ ПАРТНЕРЫ: "Киевская переплетная мастерская"

 On-line агентство "OSVITA-SERVIS"

г. Киев, (044) 587-81-06,  (067) 501-23-50.

Севастопольская площадь,

ул. Народного Ополчения 1, офис № 400

Звонки принимаются с 10.00 –  19.00

e-mail: info@osvita-servis.com.ua
ICQ: 461-734-078 | Карта проезда

 

Главная | Цены на работы | Продажа готовых работ | Образцы работ | Написать письмо | Способы оплаты | Полезные статьиБиблиотека

По этим ключевым словам Вы можете нас найти:

Диплом: дипломная работа | дипломные работы | заказать диплом | заказать дипломную работу | заказ дипломной | дипломні роботи | заказ дипломной работы | готовые дипломные | рецензия на диплом | диссертации | скачать диплом

Курсовая: курсовые работы | заказать курсовую | курсовые работы на заказ | курсовая работа | заказ курсовых работ | заказать курсовую работу | курсова робота | готовые курсовые | курсовые недорого

Реферат: рефераты скачать | заказать реферат | скачать реферат | реферат на заказ | реферати українською | заказ реферата | готовые рефераты | скачать реферат

Научная статья:  наукова стаття | научные статьи | заказать статью в аспирантуру | готовые научные статьи | скачать научную статью | публікація наукових статей (журнали ВАК) | реферат до аспірантури (вимоги ВАК) | тези до наукової конференції


Дипломы на заказ | Контрольные, курсовые | Заказ дипломной | Курсовые работы на заказ

© Copyright 2009 www.osvita-servis.com.ua - Дипломы на заказ, контрольные, курсовые, заказ дипломной, курсовые работы на заказ